Почесний громадянин Полтави, експериментатор та академік Олексій Квасницький допоміг зробити виробництво свинини масовим. Адже це стратегічно важливий продукт, який не раз допомагав вижити українському народові у важкі часи. Далі на poltavski.
“Святий покровитель”
Завдяки Квасницькому на сільськогосподарських фермах з’явилися дивовижні технології розведення тварин, які раніше були лише в лабораторіях та описувалися у фантастичних романах. Журнал “Хімія і життя – XXI століття” назвав цю людину “святим покровителем” трансплантації ембріонів. Він ніби конструював істот із біологічних матеріалів. Створював, завдяки селекції та хірургії, дуже потрібних для людства тварин.
Олексій Квасницький народився на стику століть – у 1900 році. Освоював науки в Кам’янці-Подільському сільськогосподарському інституті. А у 1931 року він приїхав до Полтави, де й працював усе подальше життя. Йому пощастило прожити довго – 89 років. І недаремно доля подарувала йому стільки часу, адже результати його діяльності виявилися дуже цінними для людей.
Чим краще роха їсть, тим вона смачніша
Що ж Олексій Квасницький встиг зробити за 50 років наполегливої творчої праці в Інституті свинарства та агропромислового виробництва? Ретельно вивчаючи фізіологію та травлення свиней, він допоміг розробити кращий раціон годівлі цих тварин. Адже тільки дилетанти переконані в тому, що свиней можна годувати чим завгодно, мовляв, вони всеїдні. Проте лише науково розроблене меню у “свинячому ресторані” допоможе створити свинину з максимальною харчовою цінністю. І це не дивно, чим смачніший обід у свині, тим ніжніше її м’ясо.
Експерименти та теорії Квасницького визнані у світовій науці та безумовно прославили цю людину. Він став і професором, і доктором біологічних наук, автором понад 20 винаходів. А 200 його наукових праць із задоволенням читають у кількох країнах різними мовами.
Люди роблять свиней
Але це ще не все. Як вважаєте, чому Олексія Квасницького назвали “святим покровителем” трансплантації ембріонів? Річ у тому, що він у 1950 році вперше у світі, за допомогою хірургічних маніпуляцій, створив поросят-трансплантатів. Трансплантація ембріонів – це спосіб пересадки зародків від високоцінних порід тварин менш цінним. Крім того, вчений запропонував і оригінальну методику міжпородної пересадки запліднених яйцеклітин сільськогосподарських тварин.
А потім Квасницький запровадив технологію штучного запліднення свиней. Цей спосіб назвали “машинним” вирощуванням свинок. Як виявилося, запліднення свиноматок за допомогою людини, як би смішно це не звучало, є ефективнішим, ніж той самий процес, в якому бере участь тільки закохана пара свинок.
Механік та педагог
Цікаво, що в руках Квасницького модернізації піддавалася не лише ніжна жива плоть, а й твердий метал. “Конструктор поросят” був і механіком у своїй галузі. Наприклад, винайшов і зробив кілька хірургічних пристроїв та інструментів, які вдосконалили операційні столи для тварин. Не забував Квасницький і про колег. Наукову роботу поєднував з громадською діяльністю: був постійним членом оргкомітету Міжнародного конгресу з питань фізіології, членом центральної ради російського фізіологічного товариства.
Зрозуміло, у такого майстра в галузі тваринництва було чому повчитися. І молоді вчені не могли не скористатися його безцінним досвідом. Учнями академіка стали понад 30 кандидатів і докторів наук. У лабораторії Олексія Квасницького стажувалися десятки фахівців з України, Чехії, Куби, Болгарії, Китаю. І цілком справедливо, що Інституту свинарства у 2000 році надано ім’я академіка Олексія Володимировича Квасницького.