Наш земляк Василь Якович Тацій – відомий український вчений в галузі правових наук, видатний організатор вищої юридичної освіти в Україні. Свого часу він очолював головний юридичний ВНЗ країни — Харківський національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого. Його філіал розташований і в Полтаві, а приїзд ректора до міста для інституту ставав справжнім святом. І хоч Василь Якович пішов з життя восени 2022 року його справа продовжується в кількох поколіннях його студентів та підлеглих. Далі на poltavski.info.
Правова кар’єра
Василь Якович народився 1940 року в місті Полтава у сім’ї державних службовців. Однак хлопчик рано залишився без батьків, їх забрала Друга світова війна. Як каже сам Василь Якович, його частково виховувала вулиця, частково бабуся та дідусь.
Першою його роботою стала посада токаря в Полтавському паровозному депо. Однак разом з тим юнак здобував вищу освіту у Харківському юридичному інституті. Активно цікавився технікою, його улюбленою кафедрою була кафедра кримінального права. Головними вчителями та наставниками Тація були Старшис Володимир Володимирович — Герой України та перший проректор Харківського юридичного інституту й Бажанов Марко Ігорьович — академік Академії правових наук України та Заслужений діяч науки і техніки УРСР. Саме вони переконували майбутнього науковця залишитися працювати в інституті.
Спочатку Василь Якович не послухав вчителів. Працював слідчим, помічником, згодом став прокурором відділу по розгляду в суді кримінальних справ. А з 1966 року все ж повернувся до Харківського юридичного інституту. Там він збудував успішну кар’єру науковця та викладача: з аспіранта, старшого викладача, доцента, декана, проректора дійшов до найвищої посади – ректора рідного інституту.
З 1993 до 2016 року Василь Якович Тацій був президентом Національної академії правових наук України. Згодом – почесним президентом. Ця інституція була створена за його ініціативою і активною участю. Там фахівці здійснюють діяльність з консолідації інтелектуального потенціалу вчених-юристів, проводять дослідження у галузі держави і права, сприяють інтеграції української правової освіти у європейську. У 1997 році його обрали дійсним членом-академіком Національної академії наук України, наступного року – Василь Тацій увійшов до складу президії НАН України.
За своє життя вчений опублікував більше 800 наукових праць: монографій, посібників, власних наукових розробок. Його роботи стали джерелом знань для кількох поколінь українських правників. Під його керівництвом молоді вчені захистили 8 кандидатських та 6 докторських дисертацій.
Якою людиною був Василь Тацій
Всі студенти згадують його як неймовірно цікавого лектора, професіонала своєї справи і просто мудру людину. Для багатьох він був одним з найулюбленіших викладачів в університеті. Хоча останнім часом займав там надзвичайно високі посади, однак залишався близьким до студентства.
Сам Тацій неодноразово говорив, що студенти найголовніші в будь-якому ВНЗ. І його мета та мета його колег — жити та працювати заради студентів. Цьому він завжди учив викладачів юридичного університету.
Якщо керівник вимагає високої планки для підлеглих, то він сам має бути прикладом — так вважав Василь Якович. Він говорив, якщо змушувати працювати співробітників зранку до вечора, а самому вальяжно навідуватися до університету під обід — «толку не буде». По ректору юридичного університету можна було звіряти годинник, він завжди в назначений час з’являвся в університеті, точно по часу і йшов з нього.
«Так, наші посади по-різному називаються, але ми всі рівні. Ми тут заради ефективного навчального процесу і підготовки висококласних спеціалістів», – любив повторювати ректор.