Полтавська область уже багато років поспіль відома не лише в Україні, а і в усьому світі завдяки щорічній неймовірно яскравій події – Сорочинському ярмарку. Вагомий внесок у розвиток та популяризацію цього дійства зробив Микола Васильович Гоголь, який прославив у своїх творах Великі Сорочинці, показав українську культуру і сам ярмарок. Історія традиційного заходу, що сягає глибокої давнини, покрита таємницями, легендами й незвичайними дійствами, що і приваблює туристів із різних міст та навіть країн. Що ж таке Сорочинський ярмарок? Коли він був запроваджений та які цікаві факти про нього відомі? Далі на poltavski.
Багатовікова історія ярмарків в Україні
Насправді історія ярмарків на території нашої держави розпочалась ще за часів Київської Русі. Наш народ завжди славився талантом до різного роду рукоділля, яке відзначалось високою якістю. Тоді українці почали збирати великі торги, де продавці могли продати свої вироби й водночас придбати те, що не могли зробити самостійно. На таких торгах можна було купити одяг, посуд, їжу, вироби зі шкіри, дерева, хутра та заліза, колеса, кошики тощо. Такі торги почали перетворюватись у міжнародні ярмарки: жителі інших держав почали відвідувати Київську Русь для того, щоб щось продати, або навпаки, придбати. Таким чином, ярмарки допомагали налагоджувати торговельно-економічні відносини з іншими країнами. Однак, в останні роки існування Русі ситуація погіршилась через суперечки князів та напади монголів, тому відновити традиції міжнародних ярмарків вдалось лише у ХVI – XVII століттях, коли в Україну знову почали приїжджати торговці з Європи, а у багатьох містах проведення щорічних ярмарків знову стало звичною справою. Тоді ярмарки відіграли значну роль у розвитку держави та культури, вплинули на розвиток ремесла та торгівлі як всередині країни, так і поза її межами.
Все це призвело до того, що на початку ХIX століття на території України проводилось понад 100 ярмарків на рік, які в середньому тривали близько 7 днів. Проте, були й короткі ярмарки на 1 день, або навпаки довготривалі – на цілий місяць. За даними істориків, найбільшу кількість ярмарків на рік проводили на території Полтавської та Харківської губерній. Саме той час можна назвати “золотим віком українських ярмарків”, адже надалі, з розвитком промисловості, побудовою фабрик та нових транспортних шляхів, зокрема, залізничник, мода на ярмарки минула, а їх кількість значно зменшилась.
Цікаво, що на початку ХIX століття Сорочинський ярмарок не був дуже відомим на території України, а тим більше за її межами. Мало того, він далеко не був найбільшим. Чому ж тоді саме Сорочинський ярмарок навіки увійшов в історію України, а його традицію проведення відновили у ХХ столітті, у той час, як про всі інші ярмарки просто забули?
Як Микола Гоголь прославив Великі Сорочинці на увесь світ?
Микола Васильович Гоголь – всесвітньо відомий письменник родом із Великих Сорочинців, на той час Полтавської губернії. Гоголь дуже цікавився українським фольклором: збирав народні пісні та звичаї, обряди та легенди, що знайшло відображення у його творчості. У пошуках реалізації та літературного визнання, Микола Гоголь тривалий час жив у Петербурзі, пізніше – мандрував до Німеччини, Італії, Франції тощо. Але де б він не був, він писав про Україну та наші традиції. Славу та популярність письменнику приніс саме цикл повістей “Вечори на хуторі біля Диканьки”, де першим твором став саме “Сорочинський ярмарок”. У своїй повісті Микола Гоголь в деталях зображує ярмарок, починаючи від того, як до Сорочинців з’їжджаються торговці з різних земель, як везуть свій товар, і закінчуючи містичними таємницями та подіями, що там відбуваються. Ось так, завдяки нашому земляку із Полтавщини про Великі Сорочинці та Сорочинський ярмарок дізнався увесь світ.
Відновлення традицій Сорочинського ярмарку
Перші спроби відродити традицію проведення Сорочинського ярмарку були після завершення Другої світової війни. Деякі люди приїжджали до Сорочинців для того, щоб придбати ті чи інші дефіцитні товари. Зрозуміло, що це були, переважно, заможні люди. У період розпаду Радянського Союзу, ярмарок почав занепадати. І лише у 1999 році знайшлась людина, яка вирішила відновити традицію. Нею стала Світлана Свищева, полтавська політикиня та підприємиця, яка відродила Сорочинський ярмарок та добилась присудження йому статусу “Національного”.
Сорочинський ярмарок у ХХІ столітті
Національний Сорочинський ярмарок у ХХІ столітті – це одна із найочікуваніших подій року не лише для українців, а й для туристів з усіх куточків світу. Підтримати українські традиції, передати національний колорит – ось основна мета заходу. Кожного року у серпні у Сорочинському ярмарку беруть участь тисячі майстрів ручної роботи, підприємців, рестораторів, музичних та танцювальних колективів, зірок естради, а іноді на відкриття заходу приїжджають Президенти України.
Ярмарок зазвичай триває протягом 7 днів, які насичені розважальними програмами, майстер-класами з виготовлення виробів із бісеру, глини, вовни, воску, соломи тощо. На Сорочинському ярмарку можна навчитись створювати обереги та ляльок-мотанок, ліпити свистунців, розмальовувати писанки та вишивати. Сучасний Сорочинський ярмарок – це яскраві враження, нові вміння та чудовий шопінг.
Варто відзначити, що з того часу, як відновили традицію ярмарку у Великих Сорочинцях, у ньому брали участь представники із більше ніж 40 різних країн світу, що лише підкреслює його національне та міжнародне значення.
Туристичні агенції із різних міст регулярно організовували автобусні подорожі для усіх охочих. Окрім ярмарку можна відвідати національний музей-заповідник Миколи Васильовича Гоголя, Спасо-Пребраженську церкву, де хрестили полтавського письменника, або поїхати на екскурсію в Диканьку, що поблизу.
У проміжок від 1999 року по 2023 рік Сорочинський ярмарок було скасовано лише двічі. Перший раз – у 2020 році, коли через пандемію COVID-19 було заборонено проводити масові заходи, вдруге – у 2022 році, коли відбулось повномасштабне вторгнення Росії в Україну.
Скандал із Сорочинським ярмарком у 2023 році
У 2023 році полтавців сколихнула новина про те, що Сорочинський ярмарок планують відновити, однак з метою безпеки його буде проведено у Львові. Власне, так і відбулося пізніше. Багато людей негативно сприйняли таку новину, адже атмосфера та містика самого дійства завжди пов’язувалась із гоголівськими місцями.
Загалом захід пройшов успішно, навіть вдалось зібрати гроші на потреби Збройних Сил України. Сорочинський ярмарок тривав у Львові протягом 4 днів, а кількість учасників була в рази менша, ніж це було у попередні роки.
Сорочинський ярмарок і благодійність
Організаторка події, Світлана Свищева, неодноразово заявляла про те, що частина коштів, зароблених на Сорочинському ярмарку спрямована на благодійність та соціальну допомогу. Зокрема, багато коштів передається на проведення ремонтних робіт у Великих Сорочинцях, підтримання історичних пам’яток села у задовільному стані, а також на розвиток та підтримку талановитої молоді. З 2014 року частина коштів відправлялась на потреби воїнів АТО, а з 2023 року – на ЗСУ.