8 серпня 2026 року на галявині Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського відбувся перший фестиваль демократії «Ґанок» — відкритий захід, натхненний скандинавською традицією публічних дискусій, який зібрав близько 250 відвідувачів з різних регіонів України та світу. Протягом дня 30 спікерів долучилися до 15 подій, присвячених деколонізації, локальним ініціативам, ветеранському мистецтву та корінним народам. Дискусії тут сусідили з «живою бібліотекою», музикою, воркшопами й крафтовим ярмарком, перетворюючи музейний простір на майданчик для діалогу про демократію, культуру та активну участь громади в житті міста. Далі на poltavski.info.
Від скандинавської традиції до полтавського «Ґанку»: історія та концепція
Сучасні фестивалі демократії народилися майже випадково. Влітку 1968 року тодішній міністр освіти Швеції Улоф Пальме, перебуваючи у відпустці в містечку Вісбю на острові Готланд, виголосив політичну промову просто з кузова вантажівки. Тези він нашвидкуруч записав на звороті касового чека. Після виступу політик разом із колегою відповідав на запитання перехожих. Так почалася традиція, яка згодом перетворилася на Almedalsveckan — щорічний тиждень відкритих публічних дискусій, що нині збирає десятки тисяч людей.
З середини 2000-х подібні формати з’явилися в Данії (Folkemødet), Норвегії (Arendalsuka), Фінляндії (SuomiAreena), Естонії, Латвії, Литві та Ісландії. Усі вони об’єднані спільними принципами: повна відкритість для всіх охочих незалежно від поглядів, віку чи статусу, політична нейтральність організаторів, відсутність партійної прив’язки та акцент на громадянській активності. На таких фестивалях не ухвалюють законів, але створюють простір, де громадяни, експерти, журналісти та політики можуть говорити на рівних.
Ідея принести цей формат в Україну з’явилася після участі письменниці та літературознавиці Саші Довжик, засновниці культурно-дослідницького центру «INDEX», у латвійському LAMPA Conversations Festival. Відсутність України на мапі європейських фестивалів демократії видалася кричущою — особливо для країни, яка вже понад десять років захищає демократичні цінності в протистоянні з авторитарним режимом. Так народився «Ґанок».
Сама назва не випадкова. «Ґанок» — це традиційний український ґанок, відкритий простір між приватним домом і вулицею, місце, де можна сісти, поговорити з сусідами, зустріти гостей. Для організаторів це метафора відкритого діалогу між особистим досвідом і публічним життям, між різними голосами суспільства.
Чому саме Полтава? Організатори свідомо обрали регіон, а не столицю. Полтава має глибоку культурну та історичну спадщину, водночас перебуває на шляху повернення власної ідентичності. Тут локальні голоси потребують підсилення, а децентралізація культурних процесів стає особливо важливою. Проведення першого фестивалю демократії саме тут мало показати: серйозні суспільні розмови можуть і повинні відбуватися не лише в Києві чи Львові, а й у містах, які живуть ближче до щоденних викликів і водночас зберігають унікальний культурний код.
Організатори, партнери та програма першого фестивалю
Пілотний фестиваль «Ґанок» у Полтаві став результатом співпраці двох інституцій, які по-різному, але взаємодоповнювально працюють з українською культурою та суспільством. Культурно-дослідницький центр «INDEX» — Інститут документування і взаємодії займається документуванням російської війни проти України через стипендії та міжнародний інтелектуальний обмін. Культурна агенція «Терени», заснована 2025 року, зосереджена на децентралізації культурних процесів і підтримці регіональних ініціатив, зокрема на Полтавщині. Саме їхня спільна робота зробила можливим перший український фестиваль демократії.
Захід відбувся за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та німецького фонду «Robert Bosch Stiftung». До програмних партнерів долучилися «PEN Ukraine», Коаліція дієвців культури, Театр ветеранів, «Razom for Ukraine» та «Post Bellum-Ukraine». Кожен партнер долучив власний досвід і тематичний напрям, завдяки чому програма охопила різні суспільні та культурні теми.
Програма 8 серпня тривала з полудня до пізнього вечора і розгорталася на двох сценах. Велика сцена (з синхронним перекладом англійською) пропонувала серію панельних дискусій. Тут говорили про деколонізацію та повернення власних імен (за участю Вахтанга Кіпіані, Вікторії Белім і Джейсона Лю), локальні громадські та культурні ініціативи з різних міст України, множинність ідентичностей на шляху євроінтеграції (з Рефатом Чубаровим), роль України у світі («Україна — нова Спарта?» від «Razom for Ukraine»), культурну спадщину та суперечки навколо постатей Миколи Гоголя, Екстер і Малевича, а також ветеранський театр як спосіб повернення реальності в мистецтво.
Мала сцена працювала в більш камерному форматі. Тут проходили «живи бібліотеки» з дисидентом Миколою Кульчинським і головою Меджлісу кримськотатарського народу Рефатом Чубаровим, майстерня зі сторітелінгу французької журналістки Наталі Нугайред, а також розмови про екологічну гуманітаристику та мистецтво. Загалом протягом дня близько 30 спікерів узяли участь у 15 подіях. Насичена програма поєднувала інтелектуальні дискусії з безпосереднім спілкуванням з аудиторією
Як громадські дискусії поєднуються з мистецтвом і культурою?
Особливість фестивалю «Ґанок» у Полтаві полягала саме в тому, що серйозні суспільні розмови ніколи не існували окремо від чуттєвого, тілесного й мистецького досвіду. Дискусії на сценах природно перетікали в інші формати, де думка ставала історією, звуком, жестом чи спільним ділом.
Одним із найтепліших і найглибших форматів стала «жива бібліотека». Замість книжок відвідувачі «брали» людей — дисидента і громадського діяча Миколу Кульчинського та голову Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова. Розмови відбувалися віч-на-віч, без мікрофонів і дистанції. Тут можна було почути особистий досвід опору, вигнання, боротьби за ідентичність і гідність — досвід, який не вміщується в жодну панельну тезу.
Поруч працювала інсталяція «Post Bellum-Ukraine» з голосами та піснями корінних народів України. Вона нагадувала: демократія — це не лише про більшість, а й про право бути почутим для тих, чиї історії довго залишалися на узбіччі. Відвідувачі могли зупинитися, послухати, відчути багатоголосся країни, яка захищає не лише територію, а й право на власну пам’ять.
Практичну й творчу компоненти програми забезпечували воркшопи зі сторітелінгу та візуального мислення. Французька журналістка Наталі Нугайред допомагала учасникам учитися розповідати й ілюструвати власні історії. Це був не просто майстер-клас, а спосіб повернути суб’єктність: кожен міг стати автором свого наративу, а не лише споживачем чужих.
Вечір завершувався музикою і поезією Олега Каданова — програмою «До нуля і після». Слово і звук ставали спільною рефлексією над тим, що пережила країна і що ще попереду. Паралельно працював ярмарок полтавських крафтярів, де можна було не лише купити, а й поговорити з майстрами про локальну культуру як живу практику. Симулятор польотів від «Хартія-Хаб» і спілкування з Ветеранським центром додавали сучасного виміру — технології й досвід війни ставали частиною діалогу, а не табу.
Окрему, дуже людяну локацію створили працівники Центральної бібліотеки Полтавської громади. Книжкова вітрина, настільні ігри, фотозона та творчий майстер-клас об’єднали дітей і ветеранів у спільній справі. Тут демократія звучала найпростішою мовою — мовою гри, читання і взаємної уваги.
Усі ці формати разом створювали не ієрархію «головного» й «другорядного», а єдиний простір, де думка, емоція, творчість і спільнота існували на рівних. Саме так фестиваль «Ґанок» у Полтаві показував: демократія може бути не лише інституцією, а й спільним культурним досвідом.
Значення для культурного життя Полтави та об’єднання активних містян
Фестиваль «Ґанок» у Полтаві став важливим кроком у децентралізації культурних і суспільних процесів в Україні. Довгий час основні інтелектуальні й мистецькі події концентрувалися в Києві та Львові. Проведення першого фестивалю демократії саме в Полтаві показало: регіони мають не лише право, а й ресурс говорити на рівних про майбутнє країни. Для міста з глибокою історичною пам’яттю, яке водночас шукає сучасні форми самовираження, це був момент видимості й підсилення локальних голосів.
За один день фестиваль зібрав близько 250 відвідувачів — жителів Полтави та області, гостей з Києва, Львова, Харкова, Донеччини, Дніпра та інших регіонів, а також учасників із Нідерландів, США, Тайваню, Чехії, Франції, Великої Британії та Польщі. Тридцять спікерів і п’ятнадцять подій створили щільну мережу зустрічей, у якій полтавці могли не лише слухати, а й бути почутими. Локальні ініціативи, крафтові майстри, бібліотекарі, ветерани та громадські активісти стали повноцінними учасниками діалогу, а не фоном для столичних експертів.
Особливої ваги подія набула в умовах війни. Демократія тут поставала не як абстрактна цінність «на потім», а як щоденна практика спільного існування. Відкритий простір, де можна було говорити про травму, ідентичність, відповідальність і майбутнє без страху бути незрозумілим, став своєрідною школою громадянськості. Люди з різних регіонів і з різним життєвим досвідом зустрічалися на одній галявині, обмінювалися думками й відчували приналежність до спільної справи.
Для культурного життя Полтави фестиваль став і каталізатором, і дзеркалом. Він показав, що місто здатне приймати складні теми й водночас пропонувати власні відповіді — через мистецтво, пам’ять, локальні історії та готовність до діалогу. У цьому сенсі «Ґанок» не просто відбувся в Полтаві — він став частиною її сучасного культурного коду, об’єднавши активних містян навколо ідеї, що демократія починається з права говорити й бути почутим саме там, де ти живеш.
Плани на майбутнє: «Ґанок» як щорічна традиція
Пілотний фестиваль «Ґанок» у Полтаві вже під час відкриття отримав чіткий сигнал про продовження. Під час вітального слова директора програми «Соціальний капітал» Міжнародного фонду «Відродження» Григорія Барана організатори анонсували другий «Ґанок» на 2027 рік. Його також планують провести в Полтаві — місті, яке стало точкою старту українського фестивалю демократії.
Стратегічна мета виходить далеко за межі однієї події. Після запуску в 2026 році український «Ґанок» має намір стати членом Асоціації фестивалів демократії, до якої вже входять подібні заходи Північної Ірландії, Норвегії, Швеції, Фінляндії, Данії, Естонії, Латвії та Ісландії. Членство в цій мережі відкриє можливість обміну досвідом, спільних програм і міжнародної видимості, а головне — закріпить Україну на мапі країн, де демократія живе не лише в інституціях, а й у відкритому публічному просторі.
Для регіонів України потенціал такого формату особливо важливий. «Ґанок» доводить: серйозні суспільні розмови можуть і повинні відбуватися поза столицями. Він створює прецедент щорічної традиції, здатної з року в рік збирати активних містян, експертів, митців і громадських діячів, підсилювати локальні ініціативи та формувати звичку до відкритого діалогу. В умовах війни й післявоєнного відновлення такі майданчики стають не розкішшю, а необхідністю — простором, де суспільство вчиться чути одне одного, шукати спільні рішення і захищати демократичні цінності щодня, а не лише в моменти виборів.
Якщо перший «Ґанок» став початком, то наступні мають перетворити його на стійку традицію — живу, відкриту й укорінену саме в регіонах, де демократія найбільше потребує голосу.
Джерела:
- https://ganokfest.com/
- https://www.irf.ua/prosto-neba-skandynavska-model-pilotnyj-festyval-demokratiyi-ganok-vidbuvsya-u-poltavi/
- https://www.irf.ua/en/bilshe-250-vidviduvachiv-30-spikeriv-i-15-podij-v-poltavi-vidbuvsya-pilotnyj-festyval-demokratiyi-ganok/
- https://suspilne.media/culture/1370122-u-poltavi-vidbudetsa-festival-demokratii-ganok-so-u-programi/
- https://suspilne.media/culture/1373334-festival-demokratii-ganok-dla-cogo-ukraini-novij-format-suspilnoi-rozmovi/
- https://suspilne.media/poltava/1372018-u-poltavi-vperse-provedut-festival-demokratii-ganok-ak-vzati-ucast-i-so-bude-v-programi/
- https://kolo.news/category/suspilstvo/48451
- https://poltavawave.com.ua/u-poltavi-vpiershie-v-ukrayini-proviedut-fiestival-diemokratiyi-ganok/
- https://np.pl.ua/2026/08/10/holosy-korinnykh-narodiv-zhyva-biblioteka-ta-vorkshopy-u-poltavi-provely-pershyy-v-ukraini-festyval-demokratii-ganok/
- https://www.0532.ua/news/4139540/kudi-shoditi-u-poltavi-8-9-serpna-festival-ganok-motokros-ekskursii-ta-svato-medu
- https://cbs.poltava.ua/index.php/novyny/10541-bibliotechnij-ganok
- https://espreso.tv/poltava-bilshe-250-vidviduvachiv-30-spikeriv-i-15-podiy-v-poltavi-vidbuvsya-pilotniy-festival-demokratii-ganok
- https://www.instagram.com/ganok_demfest/