Як хореограф стала фотографом і здивувала усіх довкола

Якщо в твоєму серці оселилася любов до мистецтва, чекай, що незабаром їй обов’язково там забракне місця. І вона вирветься зовні, щоб стати твоїм неспокоєм і радістю для людей. Саме в цьому, розповідає сайт poltavski.info, історія Анни Калашнікової з Решетилівки.

Зривати овації стало звичною справою

Для місцевих давно не дивина, що пані Анна — талановитий хореограф, якій, певно, сам Бог судив займатися танцями і їх режисурою. 13 років тому вона заснувала у Решетилівському МБК танцювальний колектив “Гармонія” і відтоді зривати овації його учасникам на кожному культурному заході стало звичною справою. “Гармонія” розрослася до 6-ти груп зі 120 дітей. У скарбничці її досягнень — Гран-Прі на конкурсах в Україні, Болгарії і Грузії. Номери колективу стали візитівкою культурних заходів Решетилівки всюди, де звучало ім’я цієї славної громади.

І все у хореографії йшло як по маслу, якби не ковід-пандемія, а через неї суттєві перебої у заняттях з найдорожчими у світі дітьми. Заняття затихли як кроки в порожньому залі. Але ж серце Анни стукало зі звичним натхненням, бо в ньому вперто невтихала творчість. Так вона вперше взяла до рук фотоапарат і… здивувала себе та усіх довкола. 

Раз за разом у душі та уяві виникали неймовірні образи. Ніби дивно, бо ні досвіду, ні фаху у новоспеченого фотографа ж не було. Але ж є творче серце! Так одна за одною почалися фотосесії. В Анну повірили знайомі і друзі, і робили все, щоб успішний хореограф розкрилася як фотограф.

Ніби ні досвіду, ні фаху з фотографії… Але ж є творче серце…

Перші образи на світлинах народилися в час мирного життя. Вони були доволі вдалі і зачіпали увагу глядача. Образи народжувалися в уяві самої Анни, а команда друзів підхоплювала ідею і робила все, щоб кожен з них ставав якомога кращим. По той бік камери розкривалися досі зовсім прості, багатьом відомі решетилівські жінки і дівчата, які працюють у звичних сферах і живуть звичним життям. Розкривалися дуже неочікувано та вдало: інтригуючі, щасливі, привабливі. Анна показала, що вміє бачити людей по-особливому. Так тривало б і надалі, але прийшла війна і чорним тлом закрила її фотообєктив. 

“Я подумала, що знімати вже не зможу… Довкола такий жах… І танцювати теж не зможу вже… Просто не йшло… Але моя досі фотомодель, моя кума Марина Кісенко не припиняла спроб переконати мене в протилежному, розтормошити і змусити не спинятися, — розповідає Анна. — І я піддалася. Розкрилася зовсім по-новому у серії “Жінки України”. Я зрозуміла, що з приходом цієї клятої війни культура ж наша нікуди не зникла. Та якщо до 2014-го я була захисницею культури в цілому. То нині я зовсім відкидаю культуру російську. У нас є усе своє! Свою культуру маємо розвивати, вивчати, берегти врешті решт!”.

Цілеспрямована красуня з шаблюками та РПГ

Відтоді в об’єктиві Анни Калашнікової одна за одною постають жінки України. Берегиня з лелечими крилами, яка палко і турботливо обіймає своє дитя, згорьована жінка-кохана, яка десь у підвалі жде перемогу, автентична віщунка-мотанка, від якої віє магією спротиву ворогам, впевнена в собі паняночка-господиня з банкою славетних помідорів та інші…

Ще один з надзвичайних фото-образів нашої героїні — українка, яка стоїть на шляху у  берцях і військовій формі, під якою вишиванка. Цілеспрямована красуня міцно тримає у руках зброю (шаблі або на інших знімках РПГ) і впевнено дивиться вдалину. “Цей гранатомет 2014-го з ДАПу нам передав наш земляк Сергій Стратічук. Гранатомет розмалювала майстриня Анастасія Пилипенко і ми передали його до місцевого музею. А от нині Насті випало з ним фотографуватися”, — розповідає пані Анна.

Його так хочеться обійняти, те дівча заплямоване калиновим соком…

А от найболючіший з образів — “Зіпсована врода” (його ще між собою у творчій команді називають дівчина-калина). Про неї Анна взагалі не хоче говорити. Бо не може… Цей образ прийшов зі змучених Бучі, Ірпеня, Гостомеля… Закривавлений, до знемоги зболений, з такою пустотою у душі… Але такий чистий! Його так хочеться обійняти, те дівча заплямоване калиновим соком, чи то пак у скривавленій білій сорочці. Обійняти і плакати з ним тихо вдвох…

Фотограф говорить, що прагне насамперед не трагічних чи оптимістичних образів, а саме реалістичних. Щоб людина перед камерою могла перелити в образ власний досвід. Але, на щастя, все таки, більшість тих, хто втілюють сумні ідеї, не проживали таких особистих трагедій. А тим, кому зараз досвід лишив рани і шрами, так болить, що насамперед не до фотографування. На все свій час…

Анна каже, що її дорога веде насамперед до людей відкритих, які здатні експериментувати заради ідеї, вкладаючи в це душу, як і вона сама (між іншим безкоштовно як для фотографа так і для моделі).  “Одягом національним, намистами, рушниками та усім іншим необхідним крамом найбільше нам сприяє Всеукраїнський центр вишивки і килимарства, що в Решетилівці. Дехто з нашої команди приносить і власні раритети… Чимало виготовляємо власноруч. А головні мої помічниці зараз — це Марина Кісенко та Анастасія Лебединська , — веде далі Анна.

 Усі фото Анна Калашнікова

У неї багато шалених ідей на перспективу. А героїнею фотосесії може стати кожна решетилянка. Важливо, щоб у серці тієї, хто по той бік об’єктива, теж уперто стукала щирість. Бо у поєднанні з ритмом творчого серця фотографині це дає неймовірний результат…

Як придбати хороший кальян

Серед способів розваги та релаксації кальян займає гідне місце. Цей прилад можуть собі дозволити навіть ті, хто не вживає тютюн або алкоголь. Тому немає...

Як полтавці активно допомагають військовим на фронті

Практично з перших днів, як в Україну прийшов так званий «руський мір», Полтавщина перетворилася на великий волонтерський центр, що активно підтримує військових і робить...
.,.,.,.