Говорили, що сам Бог подарував цій жінці голос: прозорий та дзвінкий, наче кришталь, чистий та свіжий, як джерельна вода. Пісні Раїси Кириченко проникають у душі людей і залишаються там назавжди. Незабутні вокальні композиції “Я козачка твоя”, “Мамина вишня”, “Дорога до матері” стали шедеврами народного мистецтва і впродовж десятиліть пробуджували ніжність, тепло та любов у серцях слухачів. Далі на poltavski.
Полтавська Едіт Піаф
Деякі музичні критики порівнювали Раїсу Кириченко з Едіт Піаф та Клавдією Шульженко, пише видання “Український інтерес”. Але все ж таки вона була іншою. Неповторною, блискучою полтавською перлиною. Її блиск бачили не лише на Полтавщині, а й у різних країнах. Співачка їздила на гастролі до Європи, США, Канади.
Однак життя Раїси Кириченко не було безтурботним і веселим. Вона народилася в розпал війни — восени 1943 року, у багатодітній родині фронтовика, у селі Корещина Полтавської області. З юних років їй доводилося займатися важкою роботою: на полі та в колгоспі дояркою. Подорослішавши, працювала на Кременчуцькому автомобільному заводі. Заочно навчалася в школі. І з дитинства любила співати. Земляки часто чули голос Раїси.
Якось її спів почув керівник хору Кременчуцького автозаводу Павло Оченаш. І взимку 1961 року запросив до свого музичного колективу. А вже за рік вона працювала в театралізованому ансамблі “Веселка”. Концертмейстер Микола Михайлович закохався в чарівну співучу милоданку з блакитно-сірими очима та чорною косою. У 1963 році вони одружилися. Раїса Кириченко згадувала, що це була доленосна зустріч, після якої виникла міцна творча спілка. Микола був акомпаніатором, разом із Раїсою вони записали понад 200 пісень. Високий міцний баяніст берег як міг свою дружину від негараздів та побутових труднощів, опікувався і любив до кінця життя.
Пісні, в яких живе душа
У 1967 році Раїса Кириченко стає солісткою вокально-хореографічного ансамблю “Веснянка” Херсонської філармонії, а трохи пізніше — солісткою Черкаського народного хору. І де б не виступала ця яскрава артистка, вона виконувала пісні не лише за допомогою голосу, а й співала душею.
Її мама казала, щоб донька вибирала тільки ті пісні, в яких закладено мудрість та любов. І які проникають у духовну сутність людини. Співачка уважно формувала репертуар, пам’ятаючи пораду матері. Можливо тому, пісні Раїси Кириченко так сильно вражають слухачів. На її концертах люди забувають про біль та смуток, сповнюються надією та світлою радістю. Співачку в народі прозвали Берегинею, Козачкою, Княгинею.
“Дружина президента”
Раїса Кириченко багато подорожувала та виступала навіть в екзотичних країнах: Алжирі, Тунісі, Монголії. Побувала на іншій півкулі Землі: в Австралії та Філіппінах. У 1995 році, під час інтерв’ю журналісту газети “Дзеркало тижня” Руслану Новакович, співачка розповіла про курйозні та цікаві випадки. Про кумедні та добрі вчинки іноземців.
Наприклад, під час гастролей Філіппінами Раїса стала учасником дивовижного, з її погляду, обряду. Після кожного концерту до неї підходили незнайомі люди та одягали на шию так звані “вінки слави”. Це сплетення надзвичайно запашних білих квітів, які даруються як приз глядацьких симпатій, символ поваги та захоплення.
Крім того, до неї наближалися незнайомі люди та повторювали незрозуміле слово: “Маркос, Маркос, Маркос!” Як потім дізналася артистка, це ім’я тодішнього президента Філіппін. А Раїса, як виявилося, була дуже схожа на дружину глави держави.
За словами співачки, курйози нерідко супроводжували її в поїздках. Доводилося і борщ у плафоні світильника готувати, і навіть яєчню на шматку заліза смажити. А одного разу тонкі підбори туфель застрягли між дошками сцени під час виступу. Вокалістка співала й не могла зрушити! Пісня сумна, а їй через цю ситуацію хотілося сміятися. Довелося роззутися і виступати босоніж.
“Вам подобається цей будинок?”
Мало хто знає, що Раїса Кириченко є почесною громадянкою американського міста Балтімор. Про це розповів біограф співачки Гліб Кудряшов виданню “Зміст”. Під час гастролей мер Балтимора запросив полтавську красуню на прогулянку. Відвів її до особняка з пальмами. І спитав: “Вам подобається цей будинок?” Вона відповіла, мовляв, так. Після цього він шокував Кириченко, сказавши, що цей дім тепер її.
Мер Балтимора переконував співачку залишитись у штатах. І був упевнений, що з таким талантом вона тут розбагатіє. Але жити в США вокалістка таки не погодилася, але гастролювала із задоволенням.
А під час концерту в Нью-Йорку Раїсу Кириченко здивувала американська сцена. Коли розпочався концерт, спалахнули настільки яскраві лампи з боку глядацької зали, що акторка стала погано бачити, ніби сонячні промені тимчасово засліпили її. І водночас вона почула дивний стукіт. Раїса зрозуміла, що це ляскають крісла в залі — сидіння автоматично підіймалося, коли людина вставала.
Кириченко подумала, що американські слухачі, настільки розчаровані її виступом, що вирішили розійтися ще до кінця концерту. Раїсу охопив розпач, але вона все ж таки доспіла всі пісні та вклонилася. І коли софіти нарешті згасли, вона очікувала побачити напівпорожню залу. Але виявилось, що люди не пішли, а слухали її стоячи. Емоції підняли їх!
Гроші віддала чорнобильцям
У репертуарі Кириченко майже 200 вокальних композицій. Й ось, що дивно: вона не витрачала багато часу на заучування текстів. Щоб запам’ятати слова, їй потрібно було лише один раз виконати пісню.
Маючи вже добрий сценічний досвід, співачка організувала ансамбль “Калина”. А у 1983 році для неї було створено фольклорний ВІА “Росава”. У 1987 році Раїса та Микола повернулися із Черкас до Полтави та організували легендарний ансамбль “Чураївна”, в якому Кириченко була солісткою. З’явилися 2 вокальні альбоми “Село моєї долі” та “Цвіте черемха”. У 1994 році співачка викладала в Полтавському музичному училищі ім. Н.В. Лисенка.
Раїса Опанасівна дуже любила своє рідне село. Завдяки її кураторству збудували церкву, провели газ, відремонтували школу та клуб. У школі з’явився музичний клас, а Раїса та Микола подарували музичні інструменти.
31 жовтня 2003 року Указом президента України за видатний особистий внесок у справі збереження та примноження національної пісенної спадщини, за багаторічну творчу діяльність Раїсі Кириченко надано звання Героя України. Окрім цієї нагороди є й інші: ордени княгині Ольги та Миколи Чудотворця, Національна премія України імені Тараса Шевченка. За словами Гліба Кудряшова, цю премію вокалістка віддала у фонд допомоги постраждалим від аварії в Чорнобилі. Нагороду вона отримала в березні 1986 року, а у квітні сталася катастрофа на АЕС. Крім того, Раїса Кириченко заслужена та народна артистка України, лауреат премії імені Дмитра Луценка “Осіннє золото”.
Взимку 2005 року в Національному інституті хірургії та трансплантології Раїсі Кириченко зробили операцію на серці, яке постраждало через вживання препаратів, які вона приймала для лікування нирок. Але операція не допомогла. 9 лютого 2005 року актриса померла. Співачка похована поряд із матір’ю в селі Корещина, як вона й заповідала.