Історія успіху видатної полтавки Ольги Герасим’юк

Ольга Герасим’юк — відома українська журналістка, письменниця, телеведуча та телевізійна менеджерка, а також громадська діячка і народна депутатка України V і VI скликань, яка обіймає посаду голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. Народилася відома особистість на Полтавщині, а визнання здобула завдяки своєму професіоналізму та активній діяльності у сфері телебачення, радіомовлення та політики. Далі на poltavski.

Як політична діячка та представниця Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Ольга Герасим’юк зробила значний внесок у розвиток медіасфери країни та реформування українського інформаційного простору. Водночас про найособистіше зіркова полтавка, яка вислухала в ефірах тисячі найрізноманітніших історій, розповідати не любить. Ми дізналися кілька цікавих фактів з життя однієї з найяскравіших постатей українського медіапростору.

Дитинство та юність Ольги Герасим’юк

Ольга Герасим’юк (у дівоцтві Приходько) з’явилася на світ 21 жовтня 1958 року у місті Пирятин, що на Полтавщині, де знімали культову комедію «Весілля в Малинівці».  Мати майбутньої зірки Ніна Дмитрівна працювала шкільною вчителькою, а батько — Володимир Михайлович був механіком на заводі. Заради сім’ї батько залишив справу всього свого життя. Чоловік був моряком і ходив на судні в океан. Коли на світ з’явилася Ольга, він повернувся додому, щоб завжди бути поруч.

Через роки в одному з інтерв’ю журналістка зізналася, що вважає батька ідеальним сім’янином. До нього за порадами зверталося все місто. Жителі Пирятину, коли потрібно було розвʼязати проблему, завжди казали: «Йдемо до Михайловича» Чоловік загинув у 2006 році. Ольга Герасим’юк мала їхати з Тернопільської в Одеську область. Тоді саме відбувалися вибори до парламенту, і на неї чекали люди. Дорогою зателефонувала сестра, яка повідомила, що батька більше немає. Водій, почувши цю розмову, мовчки розвернувся і поїхав у напрямку Києва.

Через кілька років Ольга Герасим’юк зізналася, що так і не змогла пережити смерть батька. Вона не може згадувати його без сліз. Журналістка розповідала, що після втрати батька була впевнена, що він перебуває в раю, хоча її тато і не був вірянином..

У віці півтора року Ольга ледь не потонула. Пізніше вона розповідала в інтерв’ю, що її найперша згадка про себе — це як вона лежить на дні річки, а мати на березі пере одяг на кладці. Жінка не помітила, як дочка впала у воду. Незабаром почулися крики, і маленьку Олю врятували. Пізніше у її житті трапиться дуже схожа історія.

У дитинстві Ольга була активною та здібною дитиною. Під час навчання у школі вона займалася грою на фортепіано та відвідувала баскетбольну секцію. Ці захоплення не заважали старанній учениці здобувати освіту на високому рівні. Школу вона закінчила із золотою медаллю. Після випускного Ольга вирушила до Києва, де вступила до Київського державного університету імені Шевченка на факультет журналістики. Це навчання вона також закінчила з відзнакою.

Перші кроки та перші успіхи в кар’єрі

У 1976 році Ольга стала кореспонденткою газети «Комсомольське знамено». На цій посаді вона працювала до 1990 року. З 1981 по 1983 рік журналістка також писала для газети «Комсомолець Полтавщини». У 1990 році вона стала редакторкою журналу «Людина і світ», а через два роки перейшла до редакції видання «Незалежність», де обіймала посаду завідувачки відділу. У 1994 році журналістка стала співредакторкою та заступницею головного редактора тижневика під назвою «Республіка».

У 1995 році Ольга почала працювати в УНІАН. Одночасно з цим вона очолила відділ соціальних проблем у компанії «Нова мова». У липні 1995 року журналістка дебютувала на телебаченні. Першим проєктом, у якому з’явилася Ольга Герасим’юк, стала інформаційно-аналітична телепрограма «Післямова» Олександра Ткаченка.

В друкованих виданнях відома полтавка пропрацювала 17 років. Одночасно з цим вона проходила стажування у США та Нідерландах, а також була позаштатною журналісткою ВВС та членкинею журі премії «Книга року ВВС».

Справжній успіх на телебаченні

У 1997 році Ольга Герасим’юк обійняла посаду авторки-ведучої телеканалу «1+1». На цій платформі вона займалася реалізацією проєктів «Проти ночі», «Особливий погляд», «Версії Ольги Герасим’юк». З травня 1998 року була ведучою ток-шоу «Без табу» та «Хочу і ви». Вихід на один з головних українських каналів зробив уродженку Полтавщини відомою на всю країну. Ольга Герасим’юк вела абсолютно різні за форматом програми та з’являлася на телебаченні кілька разів на тиждень. Успіх журналістки колеги пояснювали її вмінням бути близькою до глядача.

Сама Ольга зізнавалася, що без проблем справляється зі своїми обов’язками, оскільки легко перемикається з однієї емоції на іншу, адже життя складається з різних смуг — радісних та сумних. Журналістка розповідала, що якби їй доводилося грати, вона б змушена була переходити з одного образу в інший, проте для неї такі переходи є абсолютно природним станом.

Ольга Герасим’юк зазначала, що коли протягом дня знімають кілька програм, вона відчуває фізичне навантаження, проте неробство їй дається набагато важче. До того ж зірка досить швидко відновлюється. Для цього їй достатньо прогулятися на свіжому повітрі, поспілкуватися з друзями або трохи відпочити.

Канал «1+1» став рідним для Ольги Герасим’юк, як і люди, які там працювали. Спочатку вона написала розділ для книги під назвою «Ти не один» про історію «Студії «1+1». Після цього вона зрозуміла, що одного розділу їй недостатньо. Журналістка вирішила написати цілу книгу, щоб вмістити в ній усе, що вона та її колеги пережили за довгі роки співпраці.

З липня 2005 по квітень 2006 року Ольга Герасим’юк була генеральною продюсеркою ТРК «Студія «1+1». З вересня 2010 року вона стала ведучою «Нашого радіо», а з вересня 2015 по грудень 2016 року — ведучою авторського проєкту «Мандрівники» на телеканалі «Прямий». Уродженка Полтавщини є членкинею Національної спілки журналістів України. На її рахунку велика кількість різних премій та нагород.

Політична діяльність Ольги Герасим’юк

На парламентських виборах 2006 року безпартійна телеведуча отримала мандат народної депутатки України від блоку «Наша Україна». Після приходу до Верховної Ради вона стала членкинею комітету з питань свободи слова та інформації. На позачергових виборах у 2007 році Ольга Герасим’юк була включена під №6 у список про президентського блоку Наша Україна — Народна Самооборона (НУ-НС). Після повторного приходу до парламенту журналістка очолила підкомітет зі співпраці з NATO комітету з питань європейської інтеграції.

Восени 2012 року на виборах до Верховної Ради VII скликання Герасим’юк балотувалася за одномандатним округом №139 в Одеській області від партії УДАР Віталія Кличка, проте програла регіоналу Олександру Пресману.

З липня 2014 по квітень 2020 року телеведуча обіймала посаду першої заступниці голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. Після цього обійняла посаду голови Нацради. На ній Ольга Герасим’юк перебуває й донині.

Особисте життя Ольги Герасим’юк

Ольга Герасим’юк була двічі одружена. Про першого чоловіка відомої журналістки інформації у відкритих джерелах немає. Другим чоловіком телеведучої став письменник Василь Герасим’юк. У 1982 році в подружжя народився син Руслан. Знаменитість під час вагітності вже знала, що народить сина. Вона завжди мріяла про хлопчика, з якого виховує справжнього чоловіка, про якого мріють усі жінки. Син журналістки виріс саме таким.

Ольга Володимирівна каже, що вони дуже добре відчувають одне одного, наче пуповина між ними й досі не перерізана. Руслан може в будь-яку мить зайти в кімнату і запитати, про що вона думає. Телеведуча вважає, що син вчить її, як не обтяжувати любов’ю.

Коли Руслан був у підлітковому віці, Ольга Герасим’юк одного разу звернулася до психолога. Вона хотіла зрозуміти, що робить неправильно та як поводитися, проте в середині розмови усвідомила, що проблеми не в неї, а у психолога. Спеціалістці було важче жити з чоловіком-алкоголіком, і вона була слабшою. Тоді телеведуча не отримала порад, але їй стало легше, оскільки вона змогла побачити й почути себе збоку.

Про своїх чоловіків Ольга Герасим’юк говорити не любить. В одному з інтерв’ю вона розповідала, що її любовні історії були такими довгими, бурхливими та трагічними, що вона вичерпала в них душу. Знаменитість ніколи не шукала чоловіка навмисне, оскільки завжди вважала, що все відбудеться так, як передбачено долею. 

При цьому однолітків телеведуча вважає нецікавими та депресивними, адже вони занадто багато говорять про здоров’я. Про стосунки з чоловіком, значно молодшим за себе, Герасим’юк ніколи не мріяла.

Побувала на тому світі

У молодості в Ольги Герасим’юк виникли серйозні проблеми з одним внутрішнім органом, що закінчилося кровотечею. Знаменитість думала, що це шлунок, а біль приглушувала знеболювальними препаратами. Одного разу вона вирушила в гори, де на вершині знепритомніла. У неї почалося зараження крові. До тями журналістка прийшла в якійсь хатині, де карпатські жінки боялися до неї підходити, кажучи, що в неї, як у мерця, «загострився ніс».

Вночі Ольга Володимирівна вийшла на вулицю, оскільки завжди ховається від людей, коли їй погано. Злива заливала все навколо. Вона впала у воду, що піднялася, в одній лише нічній сорочці, і їй раптом стало так добре, як було в дитинстві на дні річки. Знаменитість побачила блакитне світло та почула голоси, які говорили про сина. Раптом вона відчула різкий біль і крики. Люди витягували її з води.

Виявилося, що якимось дивом до гір приїхала швидка допомога. Уже на операційному столі Герасим’юк склала руки на животі. Лікар почав кричати, щоб вона не сміла так робити. Тоді журналістці влили дві третини чужої крові, що повернуло її до життя. Тепер вона впевнена, що біль дається людині не просто так. Це Бог змушує думати та вчить любити.