Полтавський фестиваль «Взяв би я бандуру»

Народні традиції України заворожують та приваблюють, вони не вмирають, поки згадки про них житимуть. Так, у селі Крячківка Полтавської області проходить міжнародний фестиваль «Взяв би я бандуру». Детальніше про святкування заходу, його особливості розповість Полтавські Інфо.

Святкування

Даний фестиваль «Древо роду кобзарського» проходить кожного року. В рамках заходу учасники зі Сполучених Штатів, Канади, різних куточків України беруть участь. Протягом трьох днів проходить фестиваль. Організатором є американець ірландського походження, котрий має українське коріння. Бандурист Юрій Фединський (Бревера) довгий період часу жив в США, але згодом вирішив повернутися туди, куди кликало його серце. Саме на Україну він прагнув приїхати та зайнятися відродженням українських традицій.

Більше семи років пан Юрій живе з родиною в Полтавській області. Протягом всього цього часу він займається організацією кобзарського табору. Це цікава ініціатива, котра представляє собою школу для молодих майстрів. Вони приїжджають та починають свій шлях навчання: виготовляють традиційні українські інструменти, вчаться грати на них.

Кожного року на святкування з’їжджаються етноколективи, місцеві гурти, котрі представляють широкому загалу солов’їні українські пісні.  

Гості українського фестивалю

Гості свята зізнаються, що щиро хотіли завітати на святкування. Можна зустріти представників інших країн, котрі спеціально планували поїздку заради фестивалю. Можна впевнено сказати, що такий фестиваль популяризує традиції українського народу. Приємно спостерігати за тим, як одна спільна справа та прагнення об’єднує стількох людей.

В Крячівці кобзарство отримало друге життя. Гостями святкування є різні люди, з різною метою. Хтось приїжджає кожного року, щоб надихнутися, хтось отримати пораду, тощо. Поодинокі ентузіасти намагалися і раніше зліпити рештки традиційних музичних культур. Але саме в цьому місці, в такій атмосфері можна побачити відродження кобзарства.

Такий фестиваль вирізняється серед інших, відповідно привертає до себе увагу. Програма заходу довільна, обмежень немає. Тривалість виступів, уроків, чи майстер-класів кожен учасник вирішує самостійно. Учасники та організатори погоджуються, що такий формат проведення до душі. Можливо, саме тому сюди хоче приїжджати не тільки старше покоління, але й молодь. Це не інтернет-мережі, це живе спілкування.

Можна побачити учасника заходу – канадця українського походження Андрія Дем’яновича. Він зробив бандуру свою самостійно. За його словами, раніше це був стіл у їдальні, а зараз музичний інструмент. Приємно спостерігати за тим, як славетна традиція гри на бандурі відроджується, сіє плоди в молодих серцях, котрі зможуть передати дух козацтва майбутнім поколінням.

Українська творчість повинна жити як на території нашої країни, так і за її межами. Чудово та приємно, коли завдяки ентузіастам виникають такі святкування. Кожного року жителі Полтавщини збираються, насолоджуючись музичними виступами. Фестиваль «Взяв би я бандуру» об’єднує.

фестиваль «Взяв би я бандуру»

Comments