Мода по-полтавськи у різні часи

Із відновленням національної пам’яті, культури постає важливе просвітницьке завдання - збагатитися автентичними джерелами полтавських реліквій. Із вивченням та пізнанням минулого можна впевнено крокувати в майбуття. Тож сьогодні пригадаємо та продемонструємо знану на весь світ моду по-полтавськи, зокрема ескіз національної вишивки, пише poltavski.info.

Картина “полтавської моди” в історичному розрізі

Мапа Полтавщини охоплює багатий спектр прилеглих місцевостей, зокрема Лубни, Решетилівку, Зіньків, Кременчук, Лохвицю, Опішню та інші території. Культурне життя полтавського краю славиться не лише піснями, переказами, живописом, хореографічними малюнками, проте важливого значення набуває модний полтавський стрій. 

Власне, цікаво дізнатися, у що одягалися наші предки, які символічні константи були закодовані в їхньому одязі? Прикметно, що віхи часу наклали свій відбиток і на природу вишивки, зокрема асиміляція, яка відбулася на теренах нашої країни. Тож в історичному контексті полтавського регіону можемо зустрічати подібні і відмінні національні варіанти вишивки. 

Чоловіче вбрання

Звісно, що одяг селян та міщан мав значні відмінності. Зокрема, міщани носили шовкові або суконні жупани, поверх якого пов’язували пояс, який був оздоблений золотом або сріблом.
Одяг селян значно відрізнявся: вони носили простеньку свиту та кобеняк з відлигою, у холодну пору вбиралися в кожуха, на голову одягали шапку з овчини, аби вберегтися від холоду. Міщани, на відміну від селян, у одязі хотіли відобразити статус та велич свого походження. Улітку чоловіки одягали солом’яні брилі, які виготовлялися різними технологіями (широкою стрічкою, косичкою тощо).
Взуття заможних чоловіків складалося з двох підошов та зрізаних носиків. Переважала чорна гама кольорів. 

Із різними історичними перепетіями все ж відбулася асиміляція звичаїв, що не оминула й культурний аспект.

Полтавський жіночий стиль: вишуканий смак

Жіноче вбрання вирізняється своєю довершеністю та естетичним смаком. Важливо, що жіноча вишивка - це знак оберегу, сімейної злагоди та родинного затишку. Тож у вишиваній гамі можемо спостерігати дерево життя у різних іпостасях (гілка, листок тощо), що символізує народження всього сущого, розвиток та плинність життя. Власне, у вишивку вкладали філософічність буття. Аби життя було щасливим, його увиразнювали гамами світла, добра, гуманізму, чесноти тощо. Здавна полтавська вишивка характеризуються технологією “білим по білому”, де білий колір постає як символ миротворення, спокою, гармонії, вишуканості, ніжності тощо. Звісно, у спектрі вишивки також можемо спостерігати сегменти чорного, червоного, синього кольорів у різних відтінкових позиціях. Також можемо спостерігати у вишиваній палітрі символічні знаки, такі як: калина, рожа, ягідка, барвінок тощо. У подані символи народ роками вкладав найпотужніші уявлення, порівнюючи світ природи зі світом людини, позаяк людина і природа - невід’ємні поняття. Часто можемо побачити у вишиваних полотнах образи могутніх звірів, зокрема левів, оленів та інших. 

Жінки, молодиці, дівчата носили однокольорові вишиванки  із геометричним орнаментом. Кожне вбрання відрізнялося за своїми естетичними даними, приміром, для молодиць, дівчат, старших жінок одяг був різним у ескізах плахт, запасок, керсеток, юпок, кожушинок тощо.
Найпоширенішою зачіскою було плетіння кісок, так звані “дрібниці” з різнокольоровими стрічками. Звісно, найсвятковішим головним убором був весільний вінок “гальонок”, що вирізнявся пишністю та багатою кольоровою гамою.
Жіночими прикрасами були коралі як сімейна реліквія, як оберіг від усього лихого, а також як національний і духовних символ жіночої лінії.

Колористика полтавської вишиванки

Полтавська вишиванка славиться технологією “білим по білому”, її ще називають “біллю” - це показова вишивка духовної столиці України. “Модними” у народній вишивці також пастельні відтінки: сірого, блакитного, зеленого, коричневого, жовтого кольорів. Сірий колір символізує умиротворення, красу, зелений як колір внутрішнього спокою, весняного пробудження тощо, жовтий - колір внутрішньої свободи, сонячного тепла та затишку, блакитний - задоволення, душевної рівноваги. Трактування мови кольорів надзвичайно глибоке, оскільки містить у собі таємниці світу природи і людини.

Значення та традиція вишивки

Безперечно, вишиванка символізує код нації, оскільки тяглість поколінь простежується і в рукодільний справі. Наші предки заклали підвалини для розуміння природи і соціуму. У палітрі вишиванки можна простежити благословення,  віяння удачі, а також прочитати молитовні застереження від усього злого і лихого. Здавна вважається, що вишиваний рушник і сорочка - то обереги, які захищають людину усюди, бережуть її духовний і фізичні кордони. У зв’язку із останніми подіями, українці почали пригадувати та відновлювати своє національне багатство, звертаючись і до старовинних матеріалів рукоділля, а також створювати власні сучасні вишивані полотна, зокрема бісером.

Українська вишивка славиться в усьому світі, вона “живе” усюди разом із українцями, де би вони не були. Її величність “вишивка” - то наша неосяжна реліквія, яку ми мусимо берегти, примножувати її можливості, аби передати цю традицію наступним поколінням. Це - наша міць, слава, культура, краса, велич. Прикметно, що козаки носили національний одяг, який, за переказами, захищав їх від ворогів, допомагав у скруті, пов’язував вічними нитками з рідною Україною.  

Вважається, що вишивка - це знак берегині, яка постійно оберігає володаря святої реліквії. Власне, у вишивці віддзеркалено першодерево, що символізує небесну вологу, яка зродила усе живе на планеті! Національна пам’ять, яка вилунює голосом пісні, орнаментом вишивки, грацією танцю, миловидністю живопису по-справжньому показує національне багатство кожного регіону України, що в синтезі вимальовує повне розуміння нашої національної сутності та значення у світі.

Той бережімо на примножуймо наш національний, ментальний та культурний феномен

Comments