Зима в Україні завжди асоціюється з теплом родинного затишку та мелодійними колядками, що розносяться вулицями. Але особливе місце в серці кожного полтавчанина займає фестиваль “Різдвяна феєрія” – яскрава подія, яка об’єднує традиції, віру та сучасність. Далі на poltavski.
25 грудня на Театральній площі Полтави відбувся обласний фестиваль театралізованого вертепного дійства, що зібрав майже 20 колядних гуртів з 11 територіальних громад. Цей захід став справжнім святковим дивом, який нагадав про віковічні українські традиції та духовні цінності. Організаторами виступили Департамент культури та туризму Полтавської ОВА, Центр народної творчості та Полтавська єпархія ПЦУ.
Фестиваль не лише подарував глядачам незабутні враження, а й став символом незламності українського духу в умовах війни.
Відродження традицій: вертепна драма та колядки

Вертеп – це унікальне явище української культури, яке поєднує театральне мистецтво, музику та релігійну традицію. На фестивалі “Різдвяна феєрія” учасники відтворили біблійну історію народження Христа, доповнивши її народними колядками та щедрівками.
Як розповіла Тетяна Прядко, координаторка проєкту “Діти та війна” БФ “Карітас Полтава”, у їхньому виступі були присутні всі ключові персонажі: волхви, пастухи, Ангел та Святе Сімейство. Кожен герой розкривав частину історії через українські колядки, серед яких – “Нова радість стала” та сучасні різдвяні пісні.
Фестиваль став важливим кроком у збереженні вертепної традиції, яка передається з покоління в покоління.
Учасники фестивалю: від дітей до дорослих


Однією з найбільш дивовижних рис фестивалю “Різдвяна феєрія” у Полтаві стала його інклюзивність та міжгенераційний діалог. На сцені Театральної площі можна було побачити як маленьких колядників у вишитих сорочках, так і дорослих артистів, які з професійною майстерністю відтворювали старовинні обряди.
Особливе захоплення глядачів викликали дитячі ансамблі, які демонстрували не лише вокальні здібності, а й глибоке розуміння народних традицій. Наймолодші учасники (деяким ледве виповнилося 5-6 років) сміливо виконували складні багатоголосі колядки, супроводжуючи їх характерними жестами й танцювальними рухами.
Фольклорний гурт “Джерельце” (Полтавська громада) вразив синхронністю рухів і чистотою дитячих голосів у колядці “Добрий вечір тобі, пане господарю”.
Ансамбль “Зірочки” (Лохвицька громада) представив мінівертеп із яскравими ляльками, створеними власними руками.
Не менш яскраво виглядали дорослі колективи, які демонстрували академічний підхід до народної творчості. Чоловічий хор “Кобзар” (Білоцерківська громада) вразив потужним виконанням козацьких щедрівок. Фолькгурт “Веселка” (Терешківська громада) поєднав автентичні інструменти (колісна ліра, сопілка) із сучасними аранжуваннями.
Найцікавішими стали спільні номери, де діти й дорослі виступали разом. Наприклад, у композиції “Небо і земля” (Мачухівська громада) дитячий хор імітував зірки, а дорослі виконували партії пастухів. Такий формат не лише розважав публіку, а й слугував наочним уроком передачі традицій.
Фестиваль наочно довів, що українська культура – це живий організм, який дихає одночасно в легенях дітей і мудрості старших поколінь. Саме така синергія робить наші традиції не просто музейними експонатами, а частиною повсякденного життя.
Духовний підтекст: віра та національна ідентичність

Фестиваль “Різдвяна феєрія” у Полтаві став не просто культурною подією, а справжнім духовним феноменом, який об’єднав у собі віковічні християнські традиції та сучасний патріотичний контекст. Участь у заході митрополита Полтавського і Кременчуцького Федора надала фестивалю особливого сакрального значення, перетворивши його на місце духовної консолідації громади.
У своєму зверненні владика Федір підкреслив: “Різдво Христове завжди було для нас символом надії. Коли наша земля страждає від війни, ця надія стає ще більш значущою. Кожна колядка, кожен вертепний образ – це молитва за мир, за нашу армію, за майбутнє України.”
Ці слова знайшли глибокий відгук серед присутніх. Багато хто з глядачів зізнався, що під час виконання старовинної колядки “Бог предвічний народився” відчував особливе духовне піднесення та внутрішній спокій.
Театралізовані вертепи, представлені на фестивалі, містили глибокі символічні значення:
- Зірка – як провісник свободи та незалежності.
- Волхви – уособлення мудрості українського народу.
- Пастухи – символ простої, але щирої віри.
Особливо щемливим став момент, коли діти з фольклорного колективу “Калина” виконали колядку “У Вифлеємі нині новина” з додаванням сучасного патріотичного куплету про захисників України. Це стало яскравим прикладом органічного поєднання духовного та національного компонента. “Різдвяна феєрія” перетворилася на унікальний духовно-культурний феномен, де християнські цінності органічно переплелися з патріотичними ідеалами. Цей фестиваль довів, що саме через такі традиції українці знаходять внутрішню силу для опору, зберігаючи при цьому свою ідентичність та духовність.
Джерела:
- https://resh.news/news/13441/
- https://patriarchia.org.ua/news/rizdvyana-feyeriya-u-poltavi-mytropolyt-fedir-pryvitav-gostej-svyata/
- https://np.pl.ua/2024/12/u-poltavi-vidbuvsia-festyval-vertepiv-rizdviana-feieriia-17-kolektyviv-pokazaly-tradytsiyni-rizdviani-diystva-na-teatralniy-ploshchi/
- https://gazeta.kharkiv.ua/culture/2024/12/25/247999.html
- https://suspilne.media/poltava/910973-toj-zahid-akij-zahoplue-duh-u-poltavi-vidbuvsa-festival-teatralizovanogo-vertepnogo-dijstva/