Важко сказати, в чому полягав шалений успіх відомої акторки, бо наше уявлення про кіно зробило величезний крок у своєму розвитку. Певно, вона мала якийсь загадковий шарм, щось таке, чого не було в інших, а її розгублені тривожні очі відбивали саму епоху, повну неспокою. Більше про актрису розповість poltavski.
Що відомо про актрису?
Віра Левченко (її дівоче прізвище) народилася 9 серпня 1893 року на Полтавщині в родині вчителів. Її батько Василь Левченко, здобувши філологічну освіту в Москві, переїхав викладати до Полтави, а мати Катерина Слєпцова закінчила Маріїнський інститут шляхетних дівчат.
Коли Вірі було 2 роки, вони переїхали в Москву до бабусі, там само майбутня актриса пішла до гімназії, паралельно з навчанням, попри великий конкурс, вступила до балетного училища. Тоді Віра була повненькою і мама кликала її «полтавською галушкою». Однак, через рік вона припинила навчання в училищі. Також Віра ходила на гурток акторської майстерності, любила співи та фортепіано.
На випускному балу гімназії Віра познайомилася з майбутнім чоловіком, юристом Володимиром Холодним, з яким і побралася у свої 17, хоча обидві родини були проти. У 1912 в родині зʼявилася донька Женя, а потім вони прийняли за дочку ще й племінницю чоловіка, Нонну.
Подружжя жило скромно, але у хороших апартаментах семикінатної квартири в центрі Москви. Вони відвідували театри й синематограф, у якому Віра вирішила себе спробувати. Оскільки її життя припало на початок Першої світової війни, жінка почала хапатися за епізодичні ролі, щоб хоч якось утримати сімʼю.
Віра Холодна – актриса епохи
Віра Холодна за своє коротке життя встигла знятися в десятках фільмів і заполонити серця багатьох глядачів у всьому світі. Початок її карʼєри припадає на 1914 рік з епізодичною роллю в екранізації Володимира Гардіна «Анна Кареніна». Тут Віра двічі зʼявляється в кадрі як годувальниця сина головної героїні. Однак, фільм був провальним, за словами Гардіна, це все тому, що у сфері кіно мають бути актриси, а не просто красуні.
Трохи згодом, режисер Євген Бауер все ж таки помітив у Вірі акторський талант і вона отримала головні ролі. Саме в роботі з цим режисером над фільмом «Пісня переможної любові», де вона зіграла Олену, Холодну спіткала популярність. Всього за рік своєї карʼєри акторка сягнула зіркових лав.
Протягом 1916-го року Віра Холодна знялася в 13 фільмах. Її гонорари сягали річної зарплати пересічного актора, а критики засипали компліментами. За 4 роки життя в кіно актриса знялася в 35 фільмах в Е. Бауера, П. Чардиніна, В. Вісковського, Ч. Сабінського. Її прозвали королевою екрану й іконою моди. Цією актрисою були зацікавлені всі, її запрошували для фільмування в Європу, Америку, Туреччину, Францію і навіть Японію, їй пропонували контракти на 10 років вперед, проте відповідь актриси завжди була однакова, відмова.
В 1918 Холодна повернулася до України. В Одесі через зйомки вони затрималися на пів року, в 1919 Віра захворіла на іспанку і за 9 днів актриси не стало. Разом за дружиною через 2 місяці пішов і її чоловік, він тихо згас без дружини. Актрису поховали в Одесі, а остання мелодрама з нею вийшла 1918 року і мала назву «Жінка, яка винайшла кохання».
Попри коротке життя, Віра Холодна стала взірцем для багатьох глядачів зі всього світу. А про себе вона завжди казала, що гра в кіно вимагає багато напруги й виснажує, але попри це акторка любила творчість. Вона вірила, що в кіно є велике й неосяжне майбутнє і була щаслива, що її тіні на екрані хоч трохи звеселяють глядачів. Ось такі вони, відомі уродженці Полтави, попри все завжди думають про інших.
