Історія фестивалю «Опішня СливаФест»

Серце української гончарної столиці — Опішня — відоме не лише своїми давніми ремеслами, а й смаками, які дбайливо зберігаються та розвиваються поколіннями. Серед цих смаків особливе місце займає слива — плід, що став невіддільною частиною місцевої кулінарної та культурної ідентичності. Саме вона надихнула на створення унікального гастрономічного свята — «СливаФесту». Фестиваль сливи в Опішні з’явився як ініціатива об’єднати традиції, місцеві ресурси й любов до рідного краю в одну яскраву подію. Далі на poltavski.

Не тільки гончарство

Опішня вже відома не лише в області, а й далеко за її межами своєю керамікою, борщами, гончарними виробами та пивом. Тепер до списку брендів, які приваблюють до цього населеного пункту гостей, додався ще один — опішнянська слива, про яку писав у своїй «Енеїді» ще Іван Котляревський: «Латин по царському звичаю Еней дари обрядив: Лубенського кусок короваю, Корито опішнянських слив…» Ймовірно, згадавши цю цитату кілька років тому, місцеві жителі вирішили відродити ще одну родзинку краю — опішнянську сливу.

Про те, що Опішня — справжній сливовий рай, можна здогадатися одразу після приїзду на автостанцію, де гомінкі бабусі пропонують купити відра цих соковитих фіолетово-рожевих плодів. Сливи тут ростуть майже у кожному дворі. Кажуть, що раніше в Опішні замість яблуневих садів росли сливники, але згодом з невідомих причин дерева почали вирубувати. З роками мешканці цього селища вирішили повернути колишню славу. На околицях Опішні висадили два гектари сливових дерев, а з 2019 року тут проводиться фестиваль «СливаФест». Раніше на одній з подій уже було встановлено обласний рекорд — тут зварили понад 300 літрів сливового варення з півтори тонни слив.

У перший рік проведення на фестиваль приїхало близько п’яти тисяч гостей, а вже у 2020 році на події зібралося щонайменше десять тисяч людей. Захід ще зовсім молодий, але проводиться з ініціативи територіальної громади та її очільника Миколи Різника. Голова Опішнянської ОТГ розповів на відкритті першого фестивалю, що опішнянська слива відома вже давно. Знамениті гнічені сливи наші бабусі й дідусі возили й до Полтави, і на Сорочинський ярмарок, і навіть до Москви на продаж. З часом ця традиція почала забуватися, але в Опішні вирішили її відродити.

Місцевій владі спала на думку ідея зробити фестиваль, схожий на іспанську «Ла Томатіну». Коли взялися готувати історичну довідку про «корито опішнянських слив» із «Енеїди», то дізналися, що у першій половині ХІХ століття відомий український етнограф Микола Арандаренко писав, як знамениті опішнянські сливи продавали до Москви та Харкова.

Велика кількість заявок

Охочих взяти участь у фестивалі виявилося чимало. Організатори отримали щонайменше 150 заявок від тих, хто вирішив стати учасником дійства. Це були майстри, підприємці та крафтові виробники. Важливою умовою для встановлення намету з їжею була наявність у рецепті головного продукту свята — сливи. Чого тут тільки не пропонують! Гнічені, в’ялені, сушені, квашені, у варенні, в соусі, з м’ясом, у салаті, в коржику, у пирогах, варениках, пиріжках, у варенусі, у наливках, у слив’янці — «СливаФест» точно встановив рекорд за різноманіттям сливових страв.

Особливим гостем та учасником першого фестивалю «СливаФест» став відомий ведучий Костянтин Грубич, який родом із Полтавщини. У межах події на малій сцені відбулося кулінарне шоу «Сливові фантазії опішнянських господинь». Тут учасниці готували борщ із чорносливом і шпундру, а також вареники зі сливами, сливове ткемалі, сливове варення. Найцікавішою для гостей стравою, мабуть, стала шпундра.

Саме про неї згадував у своїй «Енеїді» Котляревський. Ця традиційна українська страва готується зі свинини, яку спочатку обсмажують, а потім тушкують із буряком у буряковому квасі. Наприкінці додають гнічені сливи, які надають страві неповторного смаку.

За словами Миколи Різника, в Опішні вирішили відродити традиції вирощування та перероблення сливи. У місцевому ґрунті багато глини. Плоди, що ростуть на такій землі, не лише мають особливий смак, а й добре витримують термічну обробку. У Опішні сливи дуже пружні, тому їх можна закладати під гніт, завдяки чому виходять неймовірно смачні гнічені або, як їх ще називають, пресовані сливи.

Підготовка та реалізація фестивалю

Цей процес виявився досить трудомістким. Підготовка до фестивалю тривала понад два місяці. Причому організатори займалися не лише написанням сценаріїв і залученням учасників, а й ремонтом доріг, стадіону та підведенням електромереж до місця проведення. За словами Миколи Різника, вони не шукали легких шляхів і вирішили організувати для свята нову локацію, де раніше заходів такого масштабу не проводили. Такі події потрібні, зокрема, для залучення приїжджих. Виграє від цього вся громада.

Особливо близькою перспектива реалізації фестивалю стала після перемоги Опішнянської громади у конкурсі проєктів «Малі міста — великі враження» — 350 тисяч гривень на його проведення. Ще 150 тисяч гривень виділила місцева громада. Під час першого фестивалю Микола Різник зазначив, що всі кошти були витрачені на інфраструктуру, яку можна використовувати й для проведення інших масштабних свят. У громаді поставили за мету проводити щонайменше чотири таких події на рік: День гончара на початку літа, восени — «СливаФест», навесні — Колодія, взимку — Миколая.

Новий культурно-гастрономічний фестиваль на Полтавщині організували за підтримки Українського культурного фонду. За словами Різника, він спрямований на відродження традицій опішнянської сливи, традицій її вирощування та приготування. У місцевій громаді впевнені, що подія приверне до Опішні велику кількість гостей, що сприятиме розвитку зеленого туризму. Крім того, такі фестивалі вигідні з економічного погляду — усі кошти, які залишають тут туристи, надходять в економіку громади. Завдяки цьому сливовому святу до селища заходять інвестори, будуються готелі, рекреаційні комплекси, розвивається туризм.

Слива-опішнянка стала справжнім брендом. У Опішні продають не лише сливову продукцію, а й виготовляють постери, сумки та футболки зі сливами. Таким чином, у селищі відроджують традиції та зберігають культурну спадщину.

Як проходить фестиваль «СливаФест»?

Захід проводиться у вересні, коли триває збір сливового врожаю. Вже на вході до фестивалю гостей зустрічає ярмарок крафтових виробників. Тут і лаванда, і пастила, і вироби з соломи, і іграшки ручної роботи, і вишиванки, і глиняні та дерев’яні вироби, прикраси та багато іншого. Поруч розташовані фотозони, де красується головний символ події — слива. Для найменших гостей працюють атракціони та лабіринти, а також ігрова кімната «Слива Кідс».

Фестиваль традиційно відкривається вітаннями від організаторів та гостей. У 2021 році одразу після відкриття відбулося театралізоване дійство. Глядачі побачили на сцені уривок із вистави «Енеїда» у виконанні акторів Полтавського театру імені Гоголя. Поруч, на кулінарній сцені, проходить захід під назвою «Сливові традиції опішнянських господинь», де місцеві жительки готують традиційні страви зі сливою, які потім усі охочі можуть скуштувати безплатно. Ведуть це шоу традиційно відомі українські телеведучі — зокрема, Руслан Сенічкін та Костянтин Грубич.

Окрім цього, для гостей фестивалю працюють різноманітні фудзони та проводяться творчі майстер-класи. Також тут влаштовують «Бармен-Полтава Шоу», де можна посмакувати різними лимонадами. Крім того, на «СливаФесті» відбуваються покази колекцій одягу в етностилі. А ще на фестивалі проводять конкурс краси «Міс СливаФест». Увечері стартує велика музична програма за участю відомих зірок та популярних гуртів.