“Музика – вічна, а ми – тільки пил в очікуванні вітру”. Цей девіз полтавський гурт “Онейроїд” проніс через три десятки років, даруючи шанувальникам власну альтернативну музику та свій енергетичний запал. Їх знає вся українська рок-спільнота, вони ж грають для людей і не прагнуть світової популярності. Як медики стають музикантами та що значить термін “онейроїд” – читайте на сайті poltavski.
Панк-рок та естетика шизофренії: як все починалось
25 грудня 1992 року гурт “Онейроїд” зібрався на свою першу репетицію. До цього, роком раніше, один із засновників гурту – Андрій “Бурлик” Боркунов вже виступав на вулицях Полтави з репертуаром “Громадянської оборони” та Олександра Лаертського. Тут він і познайомився з басистом та автором текстів майбутнього гурту “Онейроїд” – Анатолієм Воликом. Разом вони почали писати авторські пісні, збираючи на вулицях перших фанатів свого таланту.
Засновники гурту Андрій “Бурлик” та Анатолій Волик за освітою були медиками. Закінчивши медичне училище, вони працювали фельдшерами в армії, захоплювалися психіатрією. Але повернувшись з армії до звичайного життя, обидва зрозуміли, що хочуть поєднувати захоплення музикою та свої знання в медицині. Хлопці вирішили, що найбільш влучною ідеєю буде створення панк-колективу з акцентом на “естетику шизофренії”, вираженої в текстах. Але саме через таку сміливість на їхній перший фестиваль організатори не пропустили гурт.
“Ми у 1992 році побачили, що в Полтаві з’явилася купа цікавих гуртів. До цього, крім “Кута зору” не існувало взагалі ніяких команд. І ми вирішили теж створити свою групу. Назвали її “Онейроїд” і хотіли виступити на фестивалі в будинку політпросвіти, але нас туди не пустили через панковість.”, – цитує лідера гурту “Бурлика” видання “Полтавщина”.
Не дивлячись на відмову, хлопці не зрадили свій стиль та продовжили писати музику. Їхній перший альбом вийшов дуже скоро, у 1993 році, та мав назву “Пост-панк маніпуляції”. Тоді ж вони вирішили провести і перший в Полтаві панк-фестиваль “Майбутнього немає”, який зібрав панкові та рокові колективи міста.
Що таке “Онейроїд”?
Оскільки музиканти за фахом були медиками, то й назву своєму гурту придумали відповідну. Онейроїд – це медичний термін, один з видів шизофренії, щось на кшталт галюцинацій, тільки із цілісним сюжетом. Більш поетичним значенням терміну науковці називають “сон наяву”.
Символічно, що в основу ідеї музичного проєкту “Онейроїд” лягли розбіжності. Свою творчість музиканти спрямували на боротьбу “з вульгаризацією простору”.
Ще один медичний термін, з яким асоціюють себе хлопці, – “труентизм”. Слово запозичене з англійської мови та означає “прогульник”. У 1930-х роках “прогульниками” називали лікарів, які реалізували себе не тільки в професійній діяльності, але і у сферах, не пов’язаних з медициною. У випадку з “Онейроїдом”, сферою реалізації стала культура.
Як у панк-гурті з’явились фольклорні українські мотиви?
За 30 років склад гурту змінювався багато разів. Незмінними залишались тільки засновники команди – Андрій Боркунов та Анатолій Волик. Всього школу “Онейроїду” пройшли понад 100 музикантів, кожний з яких привніс до колективу щось своє: від мотивів язичницької культури та медитативних практик до рифових акордів західних зірок рок-сцени.
Якщо у 1993 році у складі команди були: вокаліст, гітарист, басист, саксофоніст та барабанщик, то вже у 1995 – музику панк-гурту урізноманітнив баян лідера гурту “Патологоанатом” Олександра Бессонова, надавши їй мелодійності та народних акцентів. Хлопці записали альбом на студії ТРК “Лтава”, виступали на фестивалі “Червона рута” та “Пісня в солдатській шинелі”, влаштовували квартирники та навіть гастролювали Україною та Росією.
В 1998 році вони підписали контракт з лейблом “Moon-records” та випустили свій другий студійний альбом “Частини тіла”. Роком пізніше – змінили гітариста та надбали більш жорсткого звучання. Водночас до гурту прийшов і Олексій Самарін, завдяки якому “Онейроїд” почав втілювати у свої твори технічні засоби виразності та вдосконалювати музику новими “фішками”. Самарін став композитором понад 30 пісень гурту.
Але насправді українізованою музика гурту стала при бек-вокалістці Оксані Дроновій. Для фестивалю “Червона Рута” вони записали пісні “Лінгвістична амплітуда” та “Кришечка”, що відрізнялися своєю фольковістю та автентичною жіночою манерою полтавської співачки.
Електронна програма на трьох ноутбуках та новий медик в команді
З 2000 року “Онейроїд” набув ще більшої популярності. Альтернативна молодь прагнула почути улюблених виконавців на міських майданчиках, в клубах, у концертних залах. Як данина часу, музиканти залучали на своїх виступах електронну музику. Проєкти “Partyzan-party”, “Под-dans-полье”, “Короленко” стали своєрідною візитною карткою гурту. 5 жовтня 2006 року була проведена перша в Полтаві noise-party, яку й організували “Онейроїд”. Музиканти заграли наживо електронну програму Noisex на трьох ноутбуках. Але не забували вони і про панкову складову, яка нікуди не зникала з текстів та аранжування найвідоміших їхніх творів.
“Онейроїд – складна група, – розповів виданню “Полтавщина” Андрій “Бурлик”, – Вона існує в кілька пластів. Перший пласт – це динаміка музики, коли людина слухає динаміку. Другий момент, це коли людина слухає ритміку. Третій момент – вона слухає мелодизм. Четвертий момент – слухає енергетичний посил. Наступний, і найцікавіший, верхній, пласт, це лінгвістичний посил: вірші, які для нас пише один з кращих поетів України — Анатолій Волик.”
Серед фестивалів, де брав участь гурт у 2000-2010 роках, були: “Маzепа-FEST” “Автограф”, екстрим-шоу “Веломанія”, “Рок-удар” та інші. Одночасно в команді з’явився трубач та флейтист Фелікс Бродський. Виявилося, що Фелікс – практикуючий лікар-нарколог, що досить успішно зміг поєднати медичну кар’єру та музику. Разом з ним “Онейроїд” записали один із найуспішніших своїх альбомів “Giftstoffe”, який згодом зробили німецько-українським. Першою українською програмою стала програма “Ходень”.
Вплив війни на творчість “Онейроїду”
У 2012 році гурт зазнав нового витку своєї творчості. Хлопці брали участь у фестивалях: “Славське-рок”, “Rock-n-Ball”, “Тарас Бульба”, створили власну базу-студію “ONEY”. За два десятки років існування хлопці написали та презентували більше сотні пісень та 27 альбомів. Але плани змінила війна.
У 2014 році свою концертну діяльність гурт направив на соціальну та благодійну стежину. Вони виступали на різних українських майданчиках у підтримку армії, збирали на допомогу військовим в онлайн-марафонах, а всі пісні стали україномовними.
З початком повномасштабної війни у 2022 році Андрій “Бурлик” став оперувати військових, Анатолій Волик – вести волонтерську діяльність, а Фелікс Бродський поїхав добровольцем до Херсону, аби надавати професійну психіатричну та психологічну допомогу людям. Не лишили вони і творчості. Гастролі містами України продовжувались, особливо гаряче гурт зустрічали в Харкові, Дніпрі, Києві, Одесі. З подачі солістки Оксани Дронової, гурт запросили дати концерт навіть у Полтавській філармонії, що для панк-колективу здавалося б неможливим. Полтавські поціновувачі рок-музикантів продовжували слідкувати за афішами колективу, аби не пропустити жодної можливості почути один з найстаріших гуртів міста.
